Платформа історика

Музей завжди залучає науковців до всіх ланок дослідження, екпозиціонування та популяризації історії Другої світової війни.

Від 2015 р. ми реалізуємо освітній проєкт “Музейна платформа історика”, який, з одного боку, допомагає вітчизняним та закордонним науковцям ознайомити зацікавлену авдиторію зі своїми новими дослідженнями про Другу світову війну. З іншого - дозволяє відвідувачам Музею отримувати відповіді на свої запитання від найфаховіших спеціалістів у історичній галузі. На музейній платформі у 2015-2019 рр. виступали історики Олександр Лисенко, Іван Патриляк, Ігор Щупак, Владислав Гриневич, Людмила Гриневич, Анатолій Подольський, Сергій Громенко, Олександр Зінченко, Ігор Кулик, Тетяна Пастушенко, Фелікс Левітас, Микола Омельченко та багато інших.

У зв'язку з проведенням карантинних заходів ці зустрічі ми були змушені перенести в онлайн-формат. Тож запрошуємо до перегляду лекцій. Запитання та пропозиції тем для висвітлення надсилайте на пошту info@warmuseum.kiev.ua з позначкою “Питання історику”.

Лектори:
Патриляк Іван Казимирович

Доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основна проблематика наукових досліджень пов’язана з історією українського націоналізму та українського визвольного руху 20-50-х рр. ХХ століття. Автор і співавтор понад 180 наукових та навчально-методичних праць.

Внесок УПА в боротьбу з Німеччиною та її сателітами в окупованій Україні

Розглянуто основні етапи розгортання боротьби українського повстанського руху під проводом ОУН проти нацистської окупаційної адміністрації, сил безпеки та союзних Німеччині військових формувань у 1943–1944 рр. Проаналізовано найбільші військові сутички й розкрито масштаби та інтенсивність протистояння в різні періоди, охарактеризовано втрати сторін. Лекцію побудовано на використанні великого масиву історичної літератури, архівних джерел українського, німецького, радянського та польського походження.

Час перегляду: 1 год 28 хв

Бої на сході. Рейд відділів УПА на територію західної Київщини (квітень 1944 р.)

Лекція присвячена розгляду однієї з найбільших спроб відділів УПА закріпитися на території західних районів Київської області, яка мала місце навесні 1944 р. На підставі повстанських і радянських звітів про рейд упівців на схід і бої на межі Житомирської та Київської областей було подано цілісну картину подій, охарактеризовано рівень інтенсивності сутичок, утрати сторін, прорахунки повстанського командування, які завадили виконати поставлене завдання з розгортання збройного опору на заході Київщини. Важливо, що в лекції використано дані радянського звіту про бої з відділами УПА в Бородянському та Макарівському районах області. Це дає змогу порівняти погляди протиборчих сторін на розгортання подій, подати їхні оцінки взаємно завданих утрат.

Час перегляду: 45 хв

Лукаві перемовини. До питання про переговори між командуванням УПА та представниками німецького окупаційної влади в 1944 р.

Наприкінці 1943 р., коли Вермахт утратив позиції в центральній частині України й стрімко відступав до західних регіонів, представники німецької окупаційної адміністрації, сил безпеки та розвідки розгорнули пошук контактів із локальними командирами УПА та Головним командуванням повстанської армії задля переговорів із метою укладення мирних угод. У лекції йдеться про те, як несанкціоновані домовленості частини командирів окремих відділів УПА з німцями (в обмін на постачання зброї, амуніції, обмундирування та медикаментів) призвели до вжиття командуванням дисциплінарних заходів, включно зі стратами ініціаторів сепаратних угод. Головне командування УПА та Головний провід бандерівської ОУН, усвідомлюючи безперспективність воєнного протистояння з Німеччиною в умовах відступу Вермахту з території України, намагалися підвищити політичний рівень переговорів, домогтися звільнення українських політв’язнів, надання суттєвої матеріальної підтримки тощо. Проте недовіра учасників перемовин один до одного, бажання лише використати візаві задля досягнення певних тактичних поступок, завели переговірний процес у глухий кут, а втрата німцями контролю над українськими землями остаточно деактуалізувала будь-які контакти.

Час перегляду: 39 хв