Зведена база поховань
Братська могила біля Покровської церкви (Пріорка)
/

В Оболонському районі м. Київ є Покровська церква, історія якої сягає середини XVII ст. Пріорка увійшла в межі м. Київ лише в першій половині XIX ст. Дотепер збереглися кілька об’єктів, серед яких – православний храм Церква Покрови Пресвятої Богородиці та цвинтар навколо нього.

Наступ радянських військ на м. Київ у 1943 р. з Лютізького плацдарму проходив саме через Пріорку та Куренівку, тому храм сильно постраждав від артобстрілу радянської артилерії, ставши для багатьох бійців місцем останнього упокою. Усі поховані воїни служили у 180-й та 240-й стрілецьких дивізіях.

У післявоєнний період, згідно з державною програмою благоустрою військових поховань, усі братські могили, розміщені в різних місцях одного мікрорайону, мали переносити до спільного меморіалу, списки похованих – систематизувати та упорядковувати. Однак із невідомих причин уся інформація про полеглих і похованих на території Пріорки військовослужбовців була приведена у безлад.

Так, полеглі в один день однополчани були зазначені в мартирологу 2000 р. в реєстрах різних кладовищ – Куренівського, Пуща-Водицького, Лук’янівського та Байкового, а також біля Покровської церкви.

Невідповідність в облікових матеріалах можна пояснити тим, що колишні київські передмістя – Пріорка, Куренівка й Пуща-Водиця – розташовані досить близько одне до одного та перетинаються між собою.

Зважаючи на викладене, ця інформація про військові поховання в різних некрополях м. Київ об’єднана в єдиний комплекс.

Загальна характеристика братської могили біля Покровської церкви (Пріорка) подана за матеріалами науково-пошукового видання «Подвиг на віки: Книга Пам’яті України – місто-герой Київ». Крім того, встановлено прізвища 22-х загиблих бійців, раніше невідомих.

Серед 22-х воїнів – 3 командири, 1 старший сержант і 18 рядових. Із загальної кількості похованих є представники 4 країн: вихідців з України – 13, Республіки Вірменія – 1, Республіки Казахстан – 2, Російської Федерації – 6. Найстаршому з них було 43 роки, наймолодшому – 18. Більшість бійців загинули під час боїв упродовж перших двох тижнів листопада 1943 р.

У процесі дослідження цієї теми науковці музею не тільки опрацьовували документальні джерела, а й виїжджали на місце розміщення братських могил та кладовищ. Братську могилу полеглих бійців біля Покровської церкви (на Пріорці) знайти не вдалося.

2019 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.