Зведена база поховань
Військовий меморіал на Дарницькому кладовищі

Некрополь у Дарницькому районі м. Києва з’явився наприкінці XIX ст. і слугував для поховання мешканців с. Позняки (нині мікрорайон міста). Після приєднання цієї території до м. Києва межі кладовища розширилися. Нова частина цвинтаря, створена в 1947 р., призначалася для поховань мешканців Дарниці. 14 серпня 1970 р. за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради № 1380 кладовище закрили. Загальна площа цвинтаря – 9,054 га.

Згідно з рішенням виконкому Київської міської ради від 9 жовтня 1947 р. № 2655, упродовж жовтня 1947 р. з території Нової та Старої Дарниці на нове кладовище перепоховані рештки воїнів Червоної армії із 84 могил (57 індивідуальних і 27 братських), однак кількість перепохованих невідома. Упродовж наступних десятиліть перенесення могил не припинялися.

Цей процес активізувався перед святкуванням ювілеїв до Дня Перемоги. У листі Дарницького райвійськкомату від 4 лютого 1975 р. № 4/349 доповідається Київському обласному військкомату про перепоховання 216-ти невідомих польських воїнів із двох братських могил Позняківського кладовища. У квітні 1975 р. на Дарницьке кладовище було перенесено останки льотчика Іванова, який був похоронений у Дарницькому лісі; невідомого льотчика, загиблого у травні 1944 р., з могили на Позняківському кладовищі; двох невідомих воїнів, похованих біля ст. Бортничі; невідомих воїнів із могили, що знаходилася в смузі відчуження залізничної дороги ст. Дарниця – Бортничі.

Нині військовий меморіал на Дарницькому кладовищі визнаний пам’яткою історії. Він складається з 533 могил воїнів Червоної армії, що віддали життя в боях у 1941, 1943 та 1944 рр., та могил невідомих польських воїнів та зенітників 1-го Польського окремого зенітного артилерійського дивізіону, які загинули під час авіаційного нальоту гітлерівських бомбардувальників на Дарницький залізничний вузол у квітні 1944 р. У центрі цвинтаря встановлено одну з 85-міліметрових зенітних гармат КС-12, які використовували в боях за визволення Дарниці від нацистів у 1943 р.

Після опрацювання джерел Документального фонду з обліку людських військових утрат України у Другій світовій війні до мартирологу військових поховань м. Києва по військовому меморіалу Дарницького кладовища внесено 639 імен воїнів і 19 партизанів. Серед похованих – уродженці 10 країн: України – 136, Азербайджанської Республіки – 1, Грузії – 5, Республіки Казахстан – 10, Киргизької Республіки – 2, Республіки Польщі – 42 (відомих воїна), Російської Федерації – 261, Республіки Таджикистан – 1, Туркменістану – 1, Республіки Узбекистан – 12 осіб, не вказано інформації про білорусів, яких, напевно, зарахували як росіян. Тут поховано 402 рядових, 20 єфрейторів, 90 воїнів сержантського складу; 70 командирів, із них 54 лейтенанти, 8 капітанів, 5 майорів, 1 підполковник, 1 політрук, 1 батальйонний комісар. Це військовослужбовці 58-ї стрілецької дивізії; 60-ї гв. танкової бригади; 99-го запасного стрілецького полку 33-ї запасної стрілецької дивізії; 3-ї окремої гужотранспортної роти 3-ї гв. армії; 31-ї запасної стрілецької дивізії; 11-го окремого важкого танкового полку 1-ї гв. танкової армії; 6-ї понтонно-мостової бригади 1-го Українського фронту; 8-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади РГК; 322-го артилерійського полку 117-ї стрілецької дивізії; 107-го та 88-го відбудовних залізничних батальйонів 7, 23 та 33-ї залізничних бригад. Серед загиблих – 42 воїни 1-го Польського окремого зенітного артилерійського дивізіону.

Деякі імена воїнів, викарбувані на плитах військового меморіалу Дарницького кладовища, значаться також у списках інших поховань (сквер біля ст. Дарниця). На жаль, установити точно, де саме поховані ці військовослужбовці, не можна.

2019 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.