Новини
Сповідь матері

У межах підготовки Музеєм за підтримки Українського культурного фонду проекту «Український Схід» відбулася зустріч із Лейлою Петросян – мамою загиблого п’ять років тому бійця 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Оганеса Петросяна. Цей проект задумано, окрім іншого, як комунікаційну платформу та місце збереження пам’яті про безпосередніх учасників і свідків російсько-української війни. Зустрічей із рідними полеглих героїв заплановано цілу низку, і сьогоднішня – одна з них. Життя Оганеса Петросяна обірвалося в бою неподалік м. Сєверодонецьк 23 серпня 2014 року.

Як зазначив модератор зустрічі Дмитро Гайнетдінов, тим, хто перебуває нині за 700 км від війни, важко зрозуміти, що хтось досі залишається в окопах і тримає зброю. А отже, такі заходи – тепле, неформальне спілкування з людьми, які пережили найтяжчу втрату, потрібні й для вшанування пам’яті тих, хто віддав життя за нас із вами, і для того, щоб суспільство не забувало: війна триває. Це надзвичайно важливо для музейників – зібрати від найближчих людей максимум інформації про полеглих героїв, яка знадобиться для облаштування присвячених нинішній війні експозицій. Причому цю роботу потрібно виконати саме зараз – коли усну пам’ять можна представити не фрагментарно чи лакунарно, а цілісним масивом.

Зі слів Лейли Саргисівни постав дуже виразний образ її сина – як людини рішучої, чітко мотивованої і водночас дуже доброзичливої. Починаючи з відносно давніх років, коли Оганес (у хрещенні – Володимир; айдарівський позивний – Ара) рятував застряглу в ліфті між поверхами дитину й закінчуючи останніми хвилинами життя, коли він, беручи терористів у полон, умовляв одного з них – зі співчуття до його сивин і для його ж таки безпеки – скласти зброю.

Він виріс у багатодітній родині українських вірмен і жодного разу, за словами мами, не сказав: «Я не українець». А коли його намагалися переконати не йти на війну, відповідав: «Мій батько похований у цій землі. Я зобов’язаний це робити». На момент початку російської агресії проти України йому було сорок років.

Нині в музейній експозиції бачимо особисті речі Оганеса Петросяна та його фронтове фото – де він дивиться на нас, усміхнений, із відчиненого вікна вантажівки…

Такі зустрічі з родинами українських захисників і надалі відбуватимуться на платформі проекту «Український Схід». І що більше їх буде, то ціліснішою і об’єктивнішою бачитиметься суспільству загальна картина російсько-української війни. Такі заходи стануть для співвітчизників нагодою глибше зрозуміти своїх героїв та батьків, які їх виховали. Тож слідкуйте за подальшими анонсами.

2019 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.