Новини
Ніч у музеї

Запалена свічка… У напівтемному залі проектор транслює чорно-білу хроніку – бранців гітлерівських таборів смерті. Дівочий голос розповідає: «Там, в Освенцимі, перед воротами сказали нам чекати. Зараз мали вертатися колони з роботи. Вже здалеку було чути їхні дерев’яні черевики… Ці люди були такі страшні, що ми не розуміли, хто це такі. У всіх дівчат зачісок не було, їх голови були поголені машинкою. У всіх – смугасті лахмани та ті дерев’яні капці. І більш немає нічого…». Так згадувала про Аушвіц членкиня ОУН Лідія Гоянюк. Її спомини зберігаються у фондах музею, проте саме під час цієї ночі вони ожили та стали складником перформансу «Грані війни».

Колись заборонені історії, найпотаємніші думки, найвідвертіші зізнання про ту страшну війну набули нової форми та були представлені в затемнених залах музею нашим вірним відвідувачам. Науковці музею в рамках проекту «Ніч у музеї» щороку готують різноманітні дійства, долучаючи творчих партнерів. Цього року музейні фонди стали майданчиком творчого експерименту для студентів кафедри звукорежисури Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого. Листи, щоденники, спогади ожили і голосами майбутніх дикторів та акторів розповіли про драму під назвою «війна».

Лунали історії прикордонника Івана Старостіна – учасника прикордонних боїв 22 червня 1941 р.; Ніни Герасимової – дівчини, яка до, упродовж та після нацистської окупації Києва мешкала у місті на вул. Володимирській та залишила нам свій щоденник; диктора радіо Семена Марченка, який розмірковував над дилемою подавати чи не всю правду про стан подій на фронті; санінструктора Олександри Волкової, яка форсувала кривавий від втрат Дніпро, та багатьох інших. Атмосфера затемненого музею та голосів свідків переносила учасників у різні місця та події Другої світової.

Традиційно дійство «Ночі у музеї» не обмежується залами головної експозиції. На майданчику виставки «Український Схід. На лінії вогню» гості спілкувалися з одним із героїв проекту – старшим сержантом Андрієм Кобзарем (позивний «Нестор»). З перших уст дізналися, як звільнявся Слов’янськ, про бої під Іловайськом, біля Щастя, Кримського, учасником яких він був. Також «Нестор» розповів про своїх побратимів і історії найцікавіших експонатів музейної виставки.

У просторі виставки «Родинна пам'ять про війну. Есеї» куратори проекту презентували непересічні історії людей, які пережили Другу світову війну. Доля кожного героя склалася по-різному, але поєднало їх одне – пам'ять. Їхні рідні зберегли її у своїх думках і серцях, перенесли через десятки років, щоб нащадки знали своє минуле.

Вечір видався насиченим та емоційним. Сподіваємося, він надовго залишиться в пам’яті поціновувачів нашого музею.

2019 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.