Увага!

Зміни в графіку роботи Музею.

Детальніше читати тут

Українці-Рятівники. Марафон історій

Презентуємо вражаючі відеорозповіді про історії порятунку євреїв під час Голокосту.

Їх героями стали жителі всіх куточків України, які своїми діями зберегли людяність у нелюдські часи Другої світової. Атмосферу страху, небезпеки та смерті, в якій здійснювали свій гуманітарний подвиг Рятівники, відтворюють світлини з фондів Музею. Вони зроблені солдатами Вермахту упродовж 1941–1944, передані меценатами і колекціонерами Мартіном Богартом (Бельгія) й Дмитром Пірклом (Україна). Також використані фото з архівів та відкритих джерел. Більшість світлин оприлюднено вперше.

дивитись відеорозповіді

www.портрети.com.ua

Наші ресурси
Бабин Яр
/

Виставка присвячена початку масових розстрілів гітлерівцями у Бабиному Яру в Києві. Створена на базі матеріалів експозиційного проекту Національного музею історії України у Другій світовій війні «Смертельний шлях» (2016 р.) та із залученням документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України й Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Радянські та німецькі фото, а також документальні матеріали свідчать про трагедію Бабиного Яру, місцевості на околиці Києва, де 29–30 вересня 1941 р. було знищено понад 30 тис. євреїв, а загалом із вересня 1941 р. до вересня 1943 р. – понад 100 тис. «ворогів Третього райху»: євреїв, ромів, представників радянського і націоналістичного підпілля, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії, військовополонених, цивільних мешканців.

Серед джерел – документи Надзвичайної державної комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, спогади Ірини Хорошунової, Ніни Герасимової, Діни Пронічевої, свідчення фронтовика Льва Зісмана.

Розглядаючи складні етнополітичні проблеми середини ХХ ст. через призму вдокументованого наративу, виставка акцентує хрестоматійну істину: право на життя і свободу – найвища цінність людства і, попри будь-які вияви ксенофобії та шовінізму тоталітарних систем, майбутнє – за ідеалами демократії, міжнаціональної злагоди, цивілізованого розв’язання політичних конфліктів.

Життя vs Війна. Жінки
/

Жінка – це символ краси, ніжності, кохання. Це турботлива мати, дружина, донька, берегиня родинного вогнища. Однак, пройшовши горнило війни, Вона набула подоби Атланта, тримаючи, гармонізуючи та зцілюючи агонізуючий всесвіт, роблячи його зрозумілим, затишним і звичним.

Жіночі особистісні регістри боротьби та милосердя гранично увиразнюють усеосяжну гуманітарну руїну, усталення людини як витратного матеріалу геополітики та об’єкта задоволення індивідуальних потреб, цілковиту незахищеність перед панівними системами насилля.

Невід’ємним від Її єства стає весь спектр воєнних граней – передусім уможливлення виживання в нелюдяному світі, титанічна праця, шанцеві будні тощо. Головно це постійний духовний і фізичний змаг за світоглядні орієнтири та людські цінності.

Народжені для щастя, кохання та продовження роду, Жінки в роки Другої світової пройшли крізь пекельні випробування, вистояли й відродили життя. Про них – чергова музейна ініціатива онлайн-проєкту «Життя vs Війна».

Шталаг № 325.
«Табір краплі води та повільної смерті»
/

Виставка про історію шталагу № 325 – це спроба через 75 років після закінчення найкривавішої війни нагадати про головне – людські цінності: життя, свободу, гідність, непорушність міжнародних договорів і кордонів, верховенство права, свободу совісті. Ці безумовні досягнення європейської цивілізації, яка у ХХ ст. перехворіла вірусом расової домінації, дворушності, колаборації зі злом, як ніколи, актуальні й нині, коли Україна мусить долати «експансіоністську інфекцію», що розповсюджується з Кремля.

Історія табору в Раві-Руській – це один з епізодів загальноєвропейської колективної пам’яті про Другу світову війну. Її головна формула полягає в тому, що згадування тогочасних подій – це насамперед болісні, часом незручні, але цінні уроки, сповнені травматичного досвіду, який необхідно проговорити, усвідомити та прийняти задля утвердження гуманістичних ідеалів і цінностей на шляху до розвитку громадянського суспільства та демократії.

Виставка «Вільні»

Виставка «ВІЛЬНІ» розповідає про наших громадян, які через проукраїнські погляди, відкриту громадську позицію, належність до патріотичних організацій були арештовані й засуджені Російською Федерацією та квазідержавними утвореннями «ДНР» і «ЛНР». Вони пройшли через тортури, показові суди, катівні, але не зламалися, повернулися на Батьківщину під час обмінів між Російською Федерацією, ОРДЛО та Україною. Це Станіслав Асєєв, Володимир Балух, Едем Бекіров, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Анастасія Мухіна, Євген Панов, Богдан Пантюшенко, Олег Сенцов, Олексій Сизонович, Олена Сорокіна та Роман Сущенко. Попри те, що серед героїв виставки не всі наразі звільнені, Валентин Вигівський, Віталій Марків та сотні інших в’язнів залишаються за ґратами, усіх їх ми називаємо ВІЛЬНИМИ – духом, думками, прагненнями, діями, боротьбою.

Особисті речі, кореспонденція, фото, банери та інші свідчення боротьби – це подвійне відчуття: радість за тих, для кого неволя уже стала минулим, але, поза всіма сумнівами, й тривога за тих, для кого вона залишається сьогоденням. Боротьба за них триває!

Музейний Подкаст
/

Музей створив перший в Україні Музейний Подкаст! Ми цифруємо свої колекції шляхом створення якісного аудіоконтенту, адже це ще один спосіб примножити аудиторію та відв’язати відвідувача від фізичного сприйняття предмета. Цикли аудіопередач в інтернеті можна слухати вдома чи по дорозі на роботу. Мета Музейного Подкасту – вивести слухача за межі пропонованого раніше матеріалу.

Новий пошуковий портал «Музей. Пам'ять. Пошук»
/

Запрошуємо на новий пошуковий портал martyrology.org.ua створений на базі Документального фонду Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території. Ці документи мали бути знищені через 75 років, але врятовані нами!

Український Схід

«Український Схід» – таку назву має новий музейний проект, створений за підтримки Українського культурного фонду. Це розповідь про сучасну російсько-українську війну, про звитягу та жертовність патріотів, які на східних теренах нашої держави відстоюють її суверенітет у борні з агресором, про населення, яке страждає, виживає, бореться, про соціогуманітарні проблеми, породжені бойовими діями й тимчасовою окупацією.

Проект став результатом майже шестирічної діяльності музейної команди, яка від 2014 р. висвітлює події цієї війни в тематичних виставках та просвітницько-комунікативних заходах. Лише артефакти. Інноваційні рішення. Справжні емоції.

Запрошуємо ознайомитися.

Україна. Незакінчена війна…

Чому Друга світова війна і досі так бентежить нашу пам’ять? Відповідь дає новий виставковий проект «Україна. Незакінчена війна...». Його концепт – висвітлення музейними засобами складного шляху України до здобуття незалежності, погляд на події минулого України не крізь призму певних політичних уподобань, а через документи, свідчення, факти.

Структуруванню й емоційному наповненню експозиції сприяє кольорове вирішення. Колір запеченої крові супроводжує наратив про події на фронтах Першої та Другої світових війн, у яких Україна стала епіцентром кривавого виру. Саме в умовах воєнних протистоянь і політичних катаклізмів писалася історія української нації. Сірий колір передає стан звичайної людини, яку війна поставила поза законами моралі й гуманітарного права.

Мистецькі інсталяції сприяють філософському прочитанню представлених матеріалів. Запрошуємо ознайомитися з виставкою. Вхід за музейним квитком.