Видання музею

Полиновий травень 44-го: дослідження, документи, свідчення

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.: Л.В. Легасова (кер. проекту) та ін. – К., 2017. – 312 с.: іл.


Видання присвячується одній із найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу – депортації 1944 р. Про геноцид проти корінного народу Криму розкажуть документи, якими регламентувався злочинний процес вигнання кримських татар із рідної землі, фотографії, щоденникові записи, спогади депортованих, зібрані і записані науковцями Музею під час відрядження до Автономної Республіки Крим. Щоденник Рамазана Ісмаїлова подається мовою оригіналу та в українському і англійському перекладах. Художньо-візуальний образ полинового травня 44-го висвітлено в творах кримсько-татарського художника Рустема Емінова. До науково-документального видання ввійшли наукові розвідки, у яких відтворюються різні етапи минулого кримськотатарського народу.

Україна: сто днів війни. 22 червня – 29 вересня 1941 р. Дослідження, документи, свідчення

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України; редкол.:
Л.В. Легасова (кер. проекту) та ін. – К., 2016. – 504 с.


У науково-документальному виданні висвітлюються події перших ста днів німецько-радянської війни, що відбувалися на теренах України, і визначили її подальший перебіг. До видання ввійшли теоретичні та музейно-прикладні дослідження істориків; відомі, маловідомі й такі, що публікуються вперше, документи з архівосховищ України, Російської Федерації та фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Окопна правда постає зі спогадів учасників оборонних боїв 1941 р. Книга призначена для науковців, краєзнавців, пошуковців, а також усіх, хто цікавиться військовою історією України.

1946 – 1947. Голод в Україні. Збірник спогадів

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2016. – 128 с.: іл.


Збірник містить 57 спогадів про голод 1946 – 1947 років із семи областей України (Вінницька, Київська, Одеська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська). Це роботи учасників музейного конкурсу історичних робіт на тему: «Життя після перемоги: голод в Україні у 1946 – 1947 роках», що проводився в музеї (листопад 2015 р.), та свідчення, зібрані краєзнавцем-меценатом М.М. Гичем.

Україна. Війна. Власна пам'ять: дослідження, документи, свідчення

Інститут історії України НАН України; Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2015. – 264 с.: іл.


До видання ввійшли статті істориків, маловідомі документи з фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Наукові студії вчених-істориків та науковців-музеєзнавців розкривають особливості геополітичних чвар та український державницький змаг напередодні Другої світової війни; характеризують особливості бойових дій на теренах України й Європи та участь у них українців, розвій вітчизняного руху Опору; ілюструють життя українського соціуму в умовах нацистської окупації; висвітлюють специфіку повоєнного укладу та фокусують увагу на проблемах національно-визвольного руху.

Україна. Хроніка визволення: дослідження, документи, свідчення

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2014. – 324 с.


Науково-документальне видання вперше подає хронікальний вимір визволення населених пунктів України від нацистських загарбників у грудні 1942р. – жовтні 1944р. Збірник у хронологічній послідовності реконструює воєнну кампанію семи радянських фронтів, флоту та трьох військових флотилій від першого дня, коли вони вступили на українську землю, до останнього, що завершив визволення України. Проект містить статті істориків, а також хроніку визволення міст, містечок і сіл України, засновану на широкій джерельній базі, та науково-довідковий апарат.

Київські адреси сповіщень про загибель: дослідження, документи, свідчення

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2013. – 348 с.


Присвячується проблемі безповоротних військових втрат воїнів - киян у роки Другої світової війни. В основу покладені джерела Документального фонду з обліку людських військових втрат України. До науково-документального видання ввійшли теоретичні, статистичні та музейно-прикладні дослідження істориків, нормативні та звітні документи з обліку втрат, матеріали, передані родинами загиблих. У додатку – CD-диск із Персональною базою даних на загиблих та зниклих безвісти воїнів Києва, яка є наразі найповнішим електронним ресурсом із зазначеної теми.

Київ очима ворога: дослідження, документи, свідчення

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2012. – 504 с.: іл.


У виданнні представлено масив архівних документальних джерел, що відображають події в окупованому гітлерівцями Києві 1941 – 1943рр.: документи спецслужб нацистської Німеччини, фотографії, зроблені вояками Вермахту, й документи з фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні. Збірник також містить статті науковців, що розкривають актуальні аспекти з історії столиці України воєнної доби.

Непрочитані листи 1941-го…: дослідження, документи, свідчення

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2012. – 504 с.: іл.


Видання присвячене одній із найменш досліджених складових джерельної бази історії Другої світової війни – масиву воєнних листів, а саме епістолярній колекції «Непрочитані листи 1941-го», акумульованій нині у фондозбірні Національного музею історії України у Другій світовій війні. До складу науково-документального видання ввійшли статті істориків, акти кореспонденції в каталогізовано-регестній формі з реконструйованими біографічними даними адресантів і адресатів, задокументовані результати гуманітарної акції «Увага! Пошук! Непрочитані листи 1941-го», розлогий науково-довідковий апарат.

Історія великих страждань. Нацистські табори для радянських військовополонених у м. Славуті на Хмельниччині: дослідження, документи, свідчення

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2011. – 348 с.: іл.


Видання присвячене проблемі історії останньої світової війни – долі радянських солдатів та офіцерів у німецькому полоні. На основі наукових досліджень, документів, свідчень очевидців у збірнику розповідається про табори для полонених червоноармійців – шталаг-301 і шталаг-357, які в різний час розташовувалися в м. Славуті Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області. Формально створені для поранених і хворих радянських військових бранців, ці табори ввійшли в історію під об’єднаною назвою «Грослазарет».

Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової конференції

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2011. – 800 с.


Видання містить наукові доповіді та повідомлення, в яких переважно в україноцентричному дискурсі розглянуто комплекс проблем Другої світової війни, окреслено теоретичні та практичні аспекти воєнної історії, архівної та музейної справи, провідні історіографічні тенденції, ґрунтовно проаналізовано характерні реалії щоденного буття українства у суспільно-політичному, соціально-економічному та духовно-культурному вимірах, схарактеризовані грані соціальної та історичної пам’яті про учасників і жертв найбільшого мілітарного конфлікту ХХ століття.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років»: реліквії фондового зібрання. Науково-довідкове видання

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Мистецтво, 2009. – 192 с.: іл.


Видання містить інформацію про найцінніші експонати з колекції однієї з провідних музейних установ України. Воно дає змогу оцінити хронологічну, тематичну і персональну репрезентативність фондового зібрання, яке є складовою Державного музейного фонду України. Це науково-довідкове видання поглибить знання сучасників про Другу світову війну, а також підтвердить статус музею як центру дослідження цього періоду нашої історії.

Світові війни мовою плаката. Книга-каталог виставки

Український інститут національної пам'яті, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Архетип, 2009. – 208 с.


Каталог виставки «Світові війни мовою плаката» є своєрідним зрізом історичної пам’яті, що містить і матеріальні предмети, і зберігає минуле – подих часу, якому є про що говорити, про що мовчати, про що згадувати. Реконструкція трагічних подій І та ІІ світових воєн за допомогою плакатної продукції має ще раз нагадати людству про його обов’язок берегти мир.

Партизанські колекції Національного музею історії України у Другій світовій війні. Щоденники

Інститут історії України НАН України, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К.: Аеростат, 2015. – 304 с.


У науково-документальному виданні вперше публікуються повні версії щоденникових записів учасників радянського руху Опору в Україні – Ф.П. Ткаченка, М.С. Шеремета, Я.В. Башмака, К.С. Степанова та П.Я. Химича. Щоденники віддзеркалюють різні сторони «малої війни»: протистояння підрозділам окупаційних військ, загонам допоміжної місцевої поліції, воякам – членам українського національно-визвольного руху; дають змогу повніше реконструювати соціальні відносини між партизанами та різними верствами населення окупованої України; розкривають особливості повсякдення, побуту й дозвілля бійців партизанських загонів. Книжка розрахована на науковців, краєзнавців, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією періоду Другої світової війни.

Партизанські колекції Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». Особові фонди. Путівник

Інститут історії України НАН України; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К.: Аеростат, 2014. – 552 с.


Путівник відкриває серію, присвячену унікальним колекціям учасників підпільно-партизанської боротьби в Україні в 1941–1944р., що зберігаються у фондозбірні Меморіального комплексу. Видання містить археографічно-джерелознавчу розвідку про особливості колекції та особисті матеріали учасників радянського руху Опору, розлогі бібліографічні та музейно-документальні археографічні ресурси на 489 партизанів та підпільників.

Партизанская война на Украине. Дневники командиров партизанских отрядов и соединений. 1941–1944

Центральный государственный архив общественных объединений Украины, Мемориальный комплекс «Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941–1945 годов» (Украина). – М.: Центрполиграф, 2010. – 670 с.


В издании впервые публикуются полные версии дневников знаменитых партизанских командиров, действовавших в годы Великой Отечественной войны на Украине: генералов С.А. Ковпака, С.В. Руднева, М.И. Наумова и др. Дневники позволяют глубже оценить состояние и тактику боевых действий партизанских отрядов, проливают свет на взаимоотношения партизан между собой и местным населением.

Кузьма Дерев’янко: науково-популярне видання (З музейного досьє)

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2015. – 42 с.


На весь світ відомим його зробив лише один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні. Потомок гайдамаків, родом з Уманщини, Кузьма Миколайович Дерев’янко народився за царського режиму, навчався в часи УНР, а професійний злет здійснив за правління більшовиків. Попри численні труднощі, нестатки, репресії колишній селянин зумів стати талановитим розвідником, знавцем кількох іноземних мов, зокрема японської, військовим стратегом. У 34 роки був удостоєний найвищої радянської нагороди – ордена Леніна, а в 37 став генералом. 2 вересня 1945р., ступивши під спалахами численних фотокамер на палубу лінкора «Міссурі», він разом із найвищим командуванням союзницьких армій підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

Іван Даценко: науково-популярне видання (З музейного досьє)

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.  – К., 2015. – 22 с.


Чи може Герой Радянського Союзу льотчик-бомбардувальник родом із Полтавщини стати вождем індіанського племені в далекій Канаді? Історія Івана Даценка говорить, що така можливість існує. З початку німецько-радянської війни він здійснив 213 успішних бойових вильотів на бомбардування важливих військово-промислових об`єктів, резервів та оточених угруповань військ противника. Був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, а 19 квітня 1944р. не повернувся з бойового завдання. Через 23 роки в Канаді на всесвітній виставці Експо-67 член делегації Радянського Союзу Махмуд Есамбаєв зустрівся з вождем індіанського племені, який назвав себе ім’ям зниклого льотчика. Відтоді легенда про вождя-українця живе власним життям.

«...То була неволя». Спогади та листи остарбайтерів

Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2006. – 544 с.


У збірнику опубліковані статті істориків, спогади, усні інтерв’ю, листи воєнного часу колишніх «остарбайтерів», зібрані й опрацьовані науковцями Інституту історії України НАН України та Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років».

Українські в'язні концтабору Маутгаузен: Свідчення тих, хто вижив

Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», Український інститут національної пам'яті. – К., 2009. – 336 с.


У книжці представлені спогади, листи та усні історії наших співвітчизників, які дають змогу пролити світло на особливий досвід перебування українських в’язнів в одному з нацистських концтаборів – Маутгаузені. У збірнику акумульовані матеріали різних категорій ув’язнених Маутгаузена: радянських військовополонених, учасників антифашистського підпілля з окупованої України, діячів ОУН, фундаторів Світової ліги українських політичних в’язнів та колишніх підлітків-остарбайтерів. Використано фотографії, документи та листи із фондів Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років.

Миттєвості війни. Прислів'я і приказки, народжені в окопах Великої Вітчизняної війни

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2008. – 96 с.


Книжка-мініатюра «Миттєвості війни» містить фотодокументи, малюнки періоду Другої світової війни з фондових колекцій музею та прислів’я і приказки, народжені в окопах, збережені та систематизовані учасником війни І.М. Джогою і передані на державне зберігання до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Видання мовою солдатських афоризмів, фронтових малюнків та документальних фотографій зупиняє миттєвості війни, доносить їх до нас і полишає для нащадків.

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». Фотоальбом

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років». – К., 2004. – 92 с.


Видання містить матеріали, які розкривають історію створення музею, знайомлять з Меморіальним комплексом, характеризують головну та тематичні реліквійні експозиції, фондову збірку.

Ukrainе. Kyiv. The Memorial complex «Тhe National Museum of the History of the Great Patriotic War of 1941–1945» information-reference publication

Kyiv: AEROSTAT, 2012, – 72 p.


Інформаційно-довідкове ілюстроване видання висвітлює історію Меморіального комплексу та його діяльність. Мета книжки – виявлення, збереження, дослідження й популяризація реліквій Другої світової війни. В англомовному виданні розповідається про участь України у війні, про героїзм і самовідданість народу, його внесок у перемогу над нацизмом.

The Great Patriotic War 1941–1945. Guide to the Ukrainian National Memorial Museum

K., 2005. – 76 p.


Путівник містить інформацію про Меморіал: скульптурно-архітектурний ансамбль, головну експозицію Меморіального комплексу та унікальні пам’ятки фондового зібрання музею, а також світлини цих об’єктів.

Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941–1945 годов. Фотоальбом

Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941–1945 годов. – К., 2013. — 22 с.


У фотоальбомі вміщені світлини Меморіалу з висоти пташиного польоту, скульптури «Батьківщина-мати», інтер’єри головної та реліквійних експозицій Меморіального комплексу, майданчика бойової техніки. Поданий матеріал супроводжується короткими анотаціями.