Експозиція «На чужих війнах»

Війна – це продовження політики іншими засобами.
Карл Клаузевіц – прусський військовий теоретик

Буремне ХХ ст. зажило собі славу кривавого. Дві світові війни, десятки локальних війн, сотні збройних конфліктів. Упродовж сторіччя не було жодного року, тим більше десятиріччя, коли б у світі не велися воєнні дії, не гинули на полі бою солдати і цивільні громадяни.

Як не парадоксально, однак після закінчення Другої світової війни ситуація ще більше загострилася. За підрахунками фахівців, у другій половині ХХ ст. зафіксовано понад 400 збройних конфліктів. У значній частині з них на різних континентах земної кулі брала участь могутня тоталітарна імперія – Радянський Союз, до складу якого входила й Україна, відтак її сини служили у радянському війську, складали присягу, виконували накази, зокрема щодо виконання «інтернаціонального обов’язку». Вихованню цього міфічного обов’язку були підпорядковані всі засоби пропаганди. І йшли наші земляки, щиро вірячи, що вони «хати покинули, пішли воювати, щоб землю в Гренаді селянам віддати…». Чому? Навіщо? До речі, коли були написані ці рядки, як і сьогодні, земля в іспанській Гренаді належала селянам, а керівництво країни-імперії заганяло в м’ясорубку війн своїх військовослужбовців заради власних ідеологічних гегемоністських устремлінь, заради експорту соціалізму в Європу, Азію, Африку, Латинську Америку.

Ця тема мала відображення в музейній експозиції з моменту її заснування, проте з часом вона переглядалась, переосмислювалась, набувала більш актуальної інтерпретації. Особливо гострою стала вона в період бойових дій в Афганістані, де втрати українців становлять понад 3 тис. осіб.

З 1982р. за ініціативою керівництва музею розпочалося наукове дослідження різних аспектів цієї проблеми, а також наукове комплектування матеріалів, виставкові презентації.

Немає області в Україні, де б не побували музейники під час наукових відряджень, були вони і в Афганістані.

Результатом цілеспрямованої наукової роботи творчих зусиль усього колективу, рішучості та відповідальності директорської команди стала перша на пострадянському просторі стаціонарна музейна експозиція «Твої, Батьківщино, сини. Обов’язок. Подвиг. Трагедія». Після її відкриття у травні 1992р. робота продовжувалась, експозиція неодноразово доопрацьовувалась, набувала нових яскравих образів та сучасного музейного трактування.

Наразі фонд музейних предметів складає понад 18 тис. одиниць, близько п’яти тис. з них представлено в трьох залах музею, що нині має назву «На чужих війнах».

Його матеріали та реліквійно-образні композиції розкривають авантюрність та злочинність дій політичного керівництва колишнього СРСР, але підкреслюють найкращі якості рядових учасників означених подій: вірність присязі, взаємовиручку, справжню чоловічу дружбу тощо.

Отже, головним змістом експозиції «На чужих війнах» є пам'ять про наших земляків, які загинули під час локальних конфліктів, та унеможливлення розв’язання спірних політичних питань воєнними засобами.

Перегорнувши останню сторінку історії ХХ ст., ми сподівалися на те, що з нею буде перегорнута й остання сторінка історії воєн. На жаль, цього не сталося. Війна прийшла в наш дім, на Схід України. І ця війна вже не чужа…

Незвичайні долі