Виставки, що експонуються
Український Схід

Музейний виставковий проект «Український Схід» створено до Дня Героїв Небесної Сотні і присвячено звитязі та жертовності патріотів України, які наразі на східних теренах нашої держави відстоюють її суверенітет та територіальну цілісність.

Це другий музейний проект цієї тематики. Перший, «Україна. Реалії сучасної війни», складався з десятьох виставок.

За два з половиною роки співробітники Національного музею зібрали понад 4 тисячі автентичних музейних предметів, які висвітлюють події на Сході України. Половина з них представлена на новій виставці, більшість – експонується вперше.

Партнерами проекту є команда журналістів ТСН каналу «1+1» та волонтери гуманітарної місії «Чорний тюльпан».

Структурно виставка складається з розділів, у яких розповідається про участь різних військових формувань, добровольчих батальйонів у бойових діях на Сході України.

У символічні батальйони об’єднані в експозиції капелани, які дбають про душу солдата; медики, покликані у польових умовах лікувати поранені солдатські тіла; волонтери, чия безкорисна допомога, особливо в перші місяці протистояння, рятувала наших бійців; журналісти, репортажі яких доносять до нас гірку правду про війну.

На знак вдячності за братню допомогу представлено на виставці символічний «іноземний легіон», у складі якого захищають українську землю білоруси, грузини, чеченці та представники інших народів.

Зібрані разом, ці музейні історії відтворюють героїчні і трагічні події 2014 – 2017 років, у полум’ї яких вирішується доля України.

У пролозі до виставки – колекції прапорів і шевронів, переданих до музею безпосередньо учасниками бойових дій. Акцентна композиція виставки «Хресний шлях» уособлює криваву ціну, яку платить наш народ за право вільно жити на своїй землі. Нелегка доля мешканців Донбасу, які опинилися в зоні війни, постає в композиції «Цивільні».

Картину подій на Українському Сході доповнює галерея робіт відомих фотодокументалістів.

Ідею виставки про жертовність нашого народу в змаганнях за свободу і непоборну віру в перемогу акцентують рядки Державного гімну України та віршів відомих українських поетів.

Слава Україні! Героям Слава!

З окопів Першої світової

З окопів Першої світової потрапили до нас ці солдатські реліквії. Як живі свідки тих буремних подій, вони багато про що можуть розповісти, треба тільки прислухатися.

1916 рік… Закарпаття, гора Кукул… У небі палає заграва. В один гул зливаються крики, стогони, рокіт снарядів, свист куль. Іде криваве протистояння…

Це один з епізодів Першої світової війни. Війни, яка розвела синів України, розділеної по Збручу, по різні сторони фронту.

Майже 3,5 мільйона українців мобілізували в 1914 – 1917 рр. до армії Російської імперії. Кожен десятий із них загинув. У складі армії іншої імперії, Австро-Угорської, воювало понад 700 тисяч українців. З них 320 тисяч загинули або були поранені. Вони віддавали життя, здоров’я, воюючи «брат проти брата», за інтереси чужих держав, не маючи своєї, як це було століттями до того.

Представлені на виставці «З окопів Першої світової» реліквії знайдені під час експедиції «Черемха – 2016» у Закарпатській області, на позиціях Першої світової, що проходили по горі Кукул, пошуковцями Всеукраїнської громадської організації «Союз "Народна пам’ять"» (голова правління – Ярослав Жилкін), які щороку несуть вахту пам’яті на місцях боїв Першої та Другої світових воєн. Останнім часом вони долучилися до гуманітарної місії «Чорний тюльпан» з пошуку, ексгумації та доправлення на підконтрольну Україні територію останків загиблих воїнів, онуків та правнуків учасників світових воєн, які відстоюють територіальну цілісність і суверенітет нашої Вітчизни на її східних теренах.

Складовою частиною виставки «З окопів Першої світової» є матеріали колекції дослідника Дмитра Піркла, що ознайомлюють з діяльністю Союзу визволення України (СВУ) – одним із чинників боротьби українського народу за здобуття державності.

СВУ заснований 4 серпня 1914р. у Львові з початком Першої світової війни. Він об’єднав самостійницькі елементи підросійської України для представництва національно-політичних та економічних інтересів української спільноти в Росії. Політичною метою Союзу стало проголошення державної самостійності України. Реалізацію своїх національно-визвольних змагань СВУ пов’язував із поразкою Росії у війні. Зі вступом російських військ до Галичини Союз перебрався до Відня. Саме тоді світ побачили підготовлені різними мовами видання, що розповідали світу про Україну та прагнення її народу до державності.

СВУ домігся у військових колах Австро-Угорщини та Німеччини можливості вести культурно-освітню роботу, спрямовану на пробудження національної свідомості українців. Для цього військовополонені з підросійської України були об’єднані в чотири окремі українські табори: Раштатт, Вецлер, Зальцведаль – у Німеччині і Фрайштадт – в Австрії.

За підтримки Союзу, кожен із цих таборів мав власні бібліотеку, український часопис, а також школу, театр тощо.

До діяльності СВУ долучилася й Загально-українська Культурна Рада, створена на початку 1915р.

Зерна, посіяні в той буремний час у душах українців, проросли усвідомленням національної ідентичності, що наприкінці ХХ століття сприяло появі на карті світу незалежної держави – Україна.

Збереження пам’яті про загиблих є одним із показників рівня цивілізованості нації. Уклонімося пам’яті загиблих українських воїнів, полеглих у всі часи, на всіх війнах!

Стрілки зупинилися опівночі

Зміна епох, років, щасливих і трагічних подій як у житті держав, так і окремих людей асоціюється з плином часу, рухом годинникових стрілок. До нового, 2017р., створено виставку «Стрілки зупинилися опівночі», в основі якої – колекція годинників, що належали учасникам оборонних і наступальних боїв на території України в буремних 1941 – 1944 рр.

Під час Другої світової війни годинники мали не менше значення, ніж зброя. Без точних хронометрів не можна було узгодити спільних дій різних військових підрозділів. Годинник був одним із головних засобів авіаційної навігації, застосовувався для прицільної артилерійської стрільби, а також для координованого виходу радистів на зв’язок. У бою годинники використовувалися моряками, льотчиками, піхотинцями та танкістами. Штурмани авіації прокладали курс по карті вручну, маючи лише компас і годинник-секундомір, що допомагали визначити пройдену відстань по істинній швидкості.

Досить часто серед бійців годинники вважалися більш цінною відзнакою, ніж звичайні нагороди. Командування розуміло, що до моменту вручення медалі чи ордена їхні підлеглі можуть просто не дожити.

Як кишенькові, так і наручні годинники завжди були бажаним трофеєм серед військовослужбовців усіх армій світу. Для радянських воїнів трофеями ставали хронометри німецького і швейцарського виробництва. Нейтральна Швейцарія виготовляла годинники і для нацистів, і для країн антигітлерівської коаліції.

Представлені на виставці годинники належали багатьом відомим особам. Наприклад, годинник з компасом Двічі Героя Радянського Союзу генерал-майора І.Г. Якубовського; трофейний німецький годинник комісара Путивльського об’єднаного партизанського загону С.В. Руднєва, знятий з ворожого танка під час бою восени 1941р. Цікавими є годинники старшого сержанта Й.Д. Гофмана, який був особистим охоронцем Р.А. Руденка – головного обвинувача від Радянського Союзу на Нюрнберзькому процесі; Героїв Радянського Союзу полковників Г.К. Главацького – командира полку; Т.Х. Уманського – командира дивізії; молодшого лейтенанта П.І. Драгниша – прикордонника; старшого інженера конструкторського бюро Челябінського заводу («Танкоград») С.П. Горбатюка та інших.

На виставці представлено понад 60 музейних предметів. Крім годинників експонуються фотографії, листівки, документи про нагородження.

Отримували радянські бійці й американські годинники за програмою ленд-лізу або як подарунки, коли зустрілися з військами союзників навесні 1945-го. Серед них – танкісти М.П. Чуніхін, М.В. Захаров та Д.О. Чумаченко.

Споглядаючи за стрілками годинників, що намотували коло за колом на циферблатах, бійці з нетерпінням чекали настання Нового року. На передовій у засніжених окопах, бліндажах воїни плекали надію, що саме наступний рік принесе перемогу над ворогом і жадану зустріч із рідними.

2017 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.