Проекти
«На лінії вогню»

Нова виставка музейного проекту «Український Схід» має назву «На лінії вогню». Розповідь про звитягу та жертовність патріотів України, які на східних теренах нашої Держави відстоюють її суверенітет у борні з російським агресором, долають наслідки ворожої інтервенції і розривають тенета повзучого путінізму та гібридної війни.

У ландшафті виставки, окресленому умовними експозитарними кластерами-блоками «Наші», «Чужі», «(Не)чужі», символічно відтворено лінію вогню в зоні проведення Операції Об’єднаних сил на Сході України. Експресивність вогневої межі підсилено банерами з оригінальними світлинами руйнувань і обстрілів. Закрита капсула – «Скриня Пандори» образно фіксує мить довгоочікуваного миру на українській землі.

В експозиційному просторі розділу «Наші» лінія вогню пролягає через пошкоджені та понівечені, але рятівні для бійців і волонтерів автомобілі, кожен із яких має свою неповторну історію, а продовжують та увиразнюють її здійняті вгору 27 синьо-жовтих прапорів – символів адміністративно-територіальних одиниць унітарної Держави. Посічені осколками, пропахлі порохом, вицвілі під пекучим сонцем, вони майоріли над бліндажами, КПП та будівлями, а нині віщують нашу Перемогу.

Символічні батальйони, що стоять на вогневих позиціях, представлені особистими речами військовослужбовців, які зупиняють вогонь ворога; капеланів, які дбають про душу солдата; медиків, що в польових умовах лікують та рятують поранені тіла військовиків; волонтерів, чия безкорисна допомога, особливо в перші місяці протистояння, так потрібна була нашим бійцям; журналістів, репортажі яких доносять до нас гірку правду про війну, вселяють віру в неминучу Перемогу.

Дорожні знаки і вказівники населених пунктів, що раніше креслили лінії мирного розподілу, тепер, пошкоджені ворожими обстрілами, позначають умовну межу між війною і миром, між «Нашими» і «Чужими».

Тему гібридної війни, яку різними методами й засобами веде Росія, розкриває блок експозиції «Чужі». Тут – низка неспростовних свідчень російської агресії проти України, зокрема документальне фото із зображенням уламків «Боїнга» рейсу МН17.

Розділ «(Не)чужі» – про складну долю мешканців Донбасу, що опинилися в зоні війни. Музейною мовою йдеться про суперечливий вибір декотрих із них, що стали на шлях сепаратизму та зради, а також трагедію тих, які не перейшли на бік ворога, але змушені були залишитися на окупованій території. Окремий сюжет – про тих, хто залишився патріотом України, не втратив державницького духу, національної свідомості та ідентичності, долучився до спротиву російським окупантам.

Розташування експонатів на умовній лінії вогню від початку експозиції і до її завершення відображає динаміку бойових дій, поступове згасання вогневої напруги і поволі переходить у «зал надії», представлений кількома музейними інсталяціями. У центрі – машина «швидкої допомоги», яка вивезла з лінії вогню не одного пораненого та сигналізує про невідкладну допомогу, що її потребує виснажена війною Україна. Поруч однострої наших військовиків, бронежилети, що символічно утворюють захисний «Щит України», та світлини їхніх дітей як промовистий приклад сподівання на Зустріч, Соборність, Мир і Перемогу. Надію на визволення захоплених територій вселяє небайдужість дітей «звідти» – їхні листи та малюнки, розповіді про рідне мешкання, іграшки, а також уціліле піаніно з дитячого садка зруйнованих Пісків як своєрідний оберіг мирного майбутнього нашої Держави і сподівання на повернення в рідний Донбас.

Слава Україні! Героям слава!

Мартиролог

Мартиролог загиблих у боях за незалежність і територіальну цілісність України на східних теренах розміщено під склепінням Московської брами, побудованої у ХVІІІ столітті. Свого часу вона була південним в’їздом до Печерської фортеці, через неї проходила Стара Наводницька дорога, що вела на Москву.

Саме звідти в ХХІ столітті прийшла до України війна, яка день за днем забирає життя наших співгромадян. Тому саме в ній, у брамі Московській, тисячі імен тих, хто віддав найдорожче в боях за свободу України. Про них щодня згадують і будуть пам’ятати вічно в рідних домівках, у колі друзів і побратимів. За ними плаче, за них молиться Україна. На символічному вівтарі – портрети загиблих. Вони пильно спостерігають за нами, живими: чи не зрадимо інтересів країни, чи не схибимо на шляху до її свободи й незалежності.

Ніби час, плине річка пам’яті, на ній – дорогі нам імена й поминальні свічки. Але навіть тоді, коли догорить остання, ми не забудемо наших Героїв. Схиліть голови! Увійдіть під склепіння старовинної брами, послухайте Тишу, усвідомте ціну Життя!

Слава Україні! Героям слава!

НАШІ

Експозиція «НАШІ» присвячена п’ятьом кіборгам – захисникам Донецького аеропорту і с. Піски: Валерію Красняну («Барс»), Павлу Чайці («Сігл»), Андрію Шараскіну («Богема»), Дмитру Ярошу («Яструб») та Анатолію Свириду («Спартанець»).

У центрі залу – фігури героїв, їхні особисті речі. Напругу боїв, мужність і звитягу НАШИХ воїнів передають документальні світлини.

Цей експозиційний комплекс ми назвали «НАШІ». Він створений Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та галереєю-музеєм «Історія становлення української нації».

Вдивіться в НАШИХ – запам’ятайте їхні обличчя. Пишайтеся ними. Імена цих кіборгів уже вписані в історію незалежної України.

Український Схід

Музейний виставковий проект «Український Схід» створено до Дня Героїв Небесної Сотні і присвячено звитязі та жертовності патріотів України, які наразі на східних теренах нашої держави відстоюють її суверенітет та територіальну цілісність.

Це другий музейний проект цієї тематики. Перший, «Україна. Реалії сучасної війни», складався з десятьох виставок.

За два з половиною роки співробітники Національного музею зібрали понад 4 тисячі автентичних музейних предметів, які висвітлюють події на Сході України. Половина з них представлена на новій виставці, більшість – експонується вперше.

Партнерами проекту є команда журналістів ТСН каналу «1+1» та волонтери гуманітарної місії «Чорний тюльпан».

Структурно виставка складається з розділів, у яких розповідається про участь різних військових формувань, добровольчих батальйонів у бойових діях на Сході України.

У символічні батальйони об’єднані в експозиції капелани, які дбають про душу солдата; медики, покликані у польових умовах лікувати поранені солдатські тіла; волонтери, чия безкорисна допомога, особливо в перші місяці протистояння, рятувала наших бійців; журналісти, репортажі яких доносять до нас гірку правду про війну.

На знак вдячності за братню допомогу представлено на виставці символічний «іноземний легіон», у складі якого захищають українську землю білоруси, грузини, чеченці та представники інших народів.

Зібрані разом, ці музейні історії відтворюють героїчні і трагічні події 2014 – 2017 років, у полум’ї яких вирішується доля України.

У пролозі до виставки – колекції прапорів і шевронів, переданих до музею безпосередньо учасниками бойових дій. Акцентна композиція виставки «Хресний шлях» уособлює криваву ціну, яку платить наш народ за право вільно жити на своїй землі. Нелегка доля мешканців Донбасу, які опинилися в зоні війни, постає в композиції «Цивільні».

Картину подій на Українському Сході доповнює галерея робіт відомих фотодокументалістів.

Ідею виставки про жертовність нашого народу в змаганнях за свободу і непоборну віру в перемогу акцентують рядки Державного гімну України та віршів відомих українських поетів.

Виставка функціонує в увідному залі головної експозиції музею.

«Україна. Реалії сучасної війни»

Ідея запровадження проекту «Україна. Реалії сучасної війни» народилася на початку 2015 р., коли колектив музею працював над виставкою «Родинна пам’ять про війну: Збережено», присвяченою 70-річчю Перемоги над нацизмом. Саме тоді виникла думка музейними засобами продовжити літопис мужності і жертовності героїв минулої війни розповіддю про їхніх нащадків, які в наші дні захищають цілісність території України на її східних теренах. Науковці музею вже порушували цю тему у виставкових проектах «Апокаліпсис XX століття. Світові війни» та «Україна. Шлях до свободи». І саме в той час був закладений початок формуванню колекції музейних предметів, пов’язаних із подіями на Сході України.

Переконавшись у доцільності започаткування нового проекту, музейники склали перспективний план наукового комплектування фондів музею з теми «Захист суверенітету та незалежності України». Він охоплював усі тематичні напрями та практичні вектори майбутньої роботи.

Розвиток подій окреслював нові завдання, оприлюднював імена нових Героїв. На все це оперативно реагували науковці музею.

Десятки годин перемовин у телефонному режимі, сотні зустрічей, відрядження… Результатом цієї напруженої цілеспрямованої роботи став масив зібраних матеріалів із зони АТО, який обчислюється понад 4 тисячами одиниць. Серед них: фото, документи, особисті речі 16 Героїв України та 32 Народних Героїв України. Робота в цьому сегменті триває.

Завдання проекту не тільки зібрати і зберегти матеріальні свідчення, що вже стали історичними пам’ятками, а й ознайомити з ними широкий загал музейних відвідувачів, розповісти всій Україні і світу про мужність, звитягу й жертовність захисників нашої Держави.

У рамках проекту було підготовлено 10 виставок, які експонувалися як паралельно, так і послідовно: «Іловайськ. Рік потому…», «Аеропорт крізь об’єктив Сергія Лойка», «Війна очима ТСН», «Батальйони нескорених», «Аеропорт… Пекельна смуга», «Бойове українське козацтво в АТО», «Ключові плацдарми Донбасу», «Народний Герой України», «Військово-польовий арт». Остання, десята, фотовиставка «Україна: 2014 – 2016. Війна і мир» була створена спільно з Міністерством закордонних справ України та громадською організацією «Міжнародна ініціатива з підтримки України» й мала на меті донести до європейської спільноти інформацію про події в Україні, що відбулися під час Революції Гідності та у постмайданівський період, зокрема на Сході України.

Виставка експонувалася від 10 червня до 10 липня 2016 р. у приміщенні Посольства України у Фінляндській Республіці. Упродовж вересня 2016 р. документальні світлини будуть представлені в Естонії, в Талліннському університеті. Від жовтня 2016 р. вони презентуватимуться в Парижі.

Експозиції виставок, що відбулися в Національному музеї, відвідали 367 тисяч громадян України і гостей нашої держави, для яких було проведено 2 724 екскурсії, 35 музейних заходів. Серед них: зустрічі громадськістю воїнів, які поверталися із зони АТО; нагородження Народних Героїв України, журналістів, які працюють у гарячих точках; презентації фільмів про події на Сході України; урочисті передачі реліквій, привезених безпосередньо з передової; День Прапора; родинні зустрічі; акції «Напиши листа солдату» тощо.

Експозиції виставок, музейні заходи, які відбувалися в рамках проекту, широко висвітлювалися засобами масової інформації, зокрема понад 60 сюжетів і публікацій було підготовлено журналістами 34-х ЗМІ. Це сприяло розширенню музейної аудиторії та слугувало формуванню у громадян національно-патріотичних переконань.

29 серпня 2016 р. експозиції виставок, підготовлених у рамках проекту, було тимчасово демонтовано. Це викликано необхідністю наукової атрибуції нових надходжень та подальшим дослідженням уже сформованої колекції. Усе це спрямовано на підготовку нового, більш масштабного, експозиційного проекту.

«Олександр Клименко. З фронтового альбому»

Епізоди бойового життя на «нулі» і в прифронтовій зоні: артилерійська дуель, окопи, бліндажі, сила-силенна відстріляних гільз, кров на бинтах, «двохсоті», які ще вчора стояли пліч-о-пліч з побратимами, захищаючи рідну землю, зруйновані будинки і 12 соняшників – як 12 апостолів віри в нашу Перемогу, що зійшли з фронтової світлини…

Ви – на виставці відомого українського фотожурналіста «Олександр Клименко. З фронтового альбому».

Виставка побудована на відчуттях, асоціаціях, смислових паралелях, з яких складається картинка війни, – така, якою побачила її людина з фотокамерою.

Про що виставка? Відповідає сам Олександр Клименко:

«У ці хвилини на Сході … гинуть люди моєї країни. Я хочу, щоб ви про це знали. Саме тому я їжджу на війну, намагаюся своїми знімками донести до людей те, що там відбувається і показати героїзм простих українців, які відстоюють Незалежність своєї держави, а, можливо, і свободу Європи. Я не солдат, а всього лиш фотожурналіст».

Про автора. Уродженець Чернігівщини. Випускник факультету журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1991 р. й дотепер – фотокореспондент газети «Голос України». Перші воєнні сюжети відзняв 1992 р. у Придністров’ї. Далі були колишня Югославія, Ліван, Кувейт, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот д’Івуар, Південний Судан і Демократична республіка Конго.

У січні 2014 р. під час Революції Гідності був поранений.

Від початку російської військової агресії на Сході України неодноразово виїжджав у зону бойових дій.

Є автором чотирьох фотоальбомів: «Україна. 10 років поступу» (2001), «Миротворча діяльність українського війська. Перше десятиліття» (2004), «Крізь вогонь і сльози» (2009), «Фронтовий альбом» (2016).

Мав персональні фотовиставки в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку (2012), у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (2012, 2013, 2014), у Литві (2015), Польщі (2015, 2016), Люксембурзі (2015), був учасником колективних виставок про війну в Україні в Парламенті Великобританії (2015) та Данії (2014).

Віршованим рядком

Від початку буремних подій на Сході України в музеї функціонують виставки, присвячені мужності та жертовності патріотів України, які наразі на східних теренах нашої держави відстоюють її суверенітет та територіальну цілісність. Майже щодня ми отримуємо патріотичні відгуки не лише на ці експозиції, а й на підтримку наших бійців.

Нещодавно надійшло звернення від засновника та режисера соціально-патріотичного проекту SOCIUM.UA Юрія Калиновського – мешканця Криму, який після анексії півострова в 2014 р. переїхав жити до Києва. Тривалий час служив у прикордонних військах України. Після демобілізації відновив творчу діяльність. У пам’ять про полеглих Юрій написав реквієм за загиблими синами України. За сприяння адміністрації музею відеорядом цієї поетичної роботи стали кадри з мультимедійного музейного проекту «Мартиролог загиблих у боях за незалежність і територіальну цілісність України на східних теренах» та виставки «Український Схід». Презентація патріотичного відеоролика відбулася в музеї 14 жовтня 2017 р. у День захисника України.

Талановита дівчина із м. Бердянськ Запорізької області Юлія Чернишенко теж надіслала до музею свої вірші. Після початку конфлікту на Сході України вона відчула потребу підтримувати бійців України матеріально й морально. Стала волонтером та поетом. Почала викладати свої думки на папері у віршованих рядках.

Вірші Юрія Калиновського

Вірші Юлії Чернишенко

2018 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.