Новини
Довга дорога додому
/

Війна забирає людські життя, руйнує родини, калічить долі. Але вона так само безжалісна до головних прав і свобод людини, пересіюючи життя через табори, каземати, темниці. Російсько-українська війна поставила українське суспільство перед новою соціальною реальністю – військовополоненими: сотнями солдат, офіцерів, волонтерів, громадських активістів, які свого часу проявили небайдужість, опинившись на вістрі протистояння, пройшли полон або й досі залишаються за гратами і нині потребують підтримки з боку держави та пересічних громадян.

Щоб розповісти про найголовніші труднощі, які постають перед українським суспільством з появою військовополонених – від законодавчої сфери до системи медичної і соціальної підтримки, – у день четвертих роковин Іловайської трагедії до Національного музею історії України у Другій світовій війні завітали юристи-волонтерами об’єднання “Prisoners of War UA Project” Олег Веремієнко, Євгенія Капалкіна та Аліна Павлюк. У рамках музейного проекту “Слово свідка” вони поділилися вражаючими історіями українських бранців, розповіли про їхню боротьбу за життя, про біль і невідомість рідних і близьких, про довгу дорогу додому, а також порушили проблеми правового статусу українських військовополонених, висвітлили юридичні особливості їх визволення, кваліфікації злочинів, учинених проти них. Одна з найбільш нагальних проблем, за словами Олега Веремієнка, - відсутність в Україні законодавчих актів, які пришвидшили б обмін полоненими і повернули наших вояків у рідні домівки. Повернули якнайшвидше, бо це нині найголовніше. Що ж до відповідальності агресора, то, як розповіли Євгенія Капалкіна та Аліна Павлюк, факти полонення українських військових і свідчення злочинів проти них безперервно фіксують та передають у міжнародні суди, зокрема й група “Prisoners of War UA Project”.

Слухачами заходу були здебільшого курсанти військових закладів – Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського факультету Харківської академії Національної гвардії України. Волонтери поділилися з майбутніми захисниками практичними порадами, необхідними для супроводження військовополонених від підтвердження самого факту до звільнення, від звільнення до поновлення соціальних зв’язків. Але особливий інтерес викликали рекомендації стосовно виживання в полоні. Ці знання справді потрібні військовим, бо становлять основу їхнього самозахисту і є фактором зміцнення наших Збройних сил. Але сподіватимемося, що потреби практично застосовувати поради щодо виживання в полоні в майбутніх захисників не буде.

2018 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.