Новини
Пам’яті Любомира Гузара

Минув рік, як відійшов у Вічність Блаженніший Любомир Гузар. Для цілого покоління українців він є моральним авторитетом Нації.

У музеї про Його Блаженство сьогодні багато говорили, згадували, осмислювали – відбувся перший публічний захід вшанування пам’яті Блаженнішого. Зустріч проходила у просторі виставки «УГКЦ – час випробувань», яка понад місяць працює у просторі головної експозиції музею.

Ушанувати духовного світоча прийшли священнослужителі Української греко-католицької церкви на чолі із Главою, Блаженнішим Святославом, студенти Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, співробітники Київського центру Українського католицького університету, віряни, науковці, музейники, небайдужі.

В атмосфері блаженства та любові гості запалили поминальні свічки та прочитали молитву «Отче наш» у пам’ять про Отця церкви, справжнього духовного провідника. Ця молитва є спільною для багатьох людей, вона об’єднує різні конфесії і сьогодні символічно поєднала усіх присутніх. Його незриму присутність доповнив аудіозапис голосу. Заповітні слова, пронизані світлим променем любові, укотре стали батьківською настановою для духовних дітей.

Любомир Гузар – це людина миру, від якої струменіла любов до всіх, це людина, яка зводила мости між часом і Вічністю, між Богом та людьми. Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих і важливих справ.

Блаженніший Любомир доклав неабияких зусиль для розбудови церкви після складного періоду «виживання». У музеї уперше широкому загалу представлені його особисті матеріали. Їх зовсім небагато. Патріарший одяг, хрести, панагії, нагороди, грамоти та подяки, унікальний годинник, костур і щоденник – це майже все із матеріального, що залишив нам Блаженніший. Ці предмети випромінюють святість, добро та позитив. Більшість речей Блаженніший волів дарувати, роздавати нужденним. Він не збирав багатств на землі. Його спадок – духовний, він безцінний.

Час минає, і духовні діти Любомира Гузара все більше відчувають потребу живого спілкування з ним. Блаженніший Святослав сказав: «Наш Батько відійшов до дому небесного. Ми все більше потребуємо його обіймів. Щоб він пригорнув усіх нас, незалежно від приналежності до церкви. Сьогодні він так і зробив. Бажаю усім вам відчути його обійми».

Отже, запрошуємо до музею дізнатися про тернистий шлях УГКЦ та відчути теплі обійми її Батька Любомира Гузара.

2018 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.