Новини
ПОШУК, ЩО ТРИВАВ ДЕСЯТИРІЧЧЯ…

Війна зруйнувала багато доль, забрала мільйони життів. Упродовж десятиріч після закінчення війни родичі загиблих солдатів намагаються розшукати їхні могили. Проте це вдалося далеко не всім…

31 липня цього року до співробітників музею звернувся Дмитро Снурніцин, який розшукував місце поховання свого діда. Завдяки наполегливій роботі науковців, оригінальна «похоронка» 1944 р. та могила загиблого воїна були знайдені. Коли пан Дмитро дізнався про результати пошуку – заплакав. Щирість і відвертість почуттів наштовхнули на думку, що для Дмитра це було справою честі.

Історія пошуку могили загиблого родича виявилася унікальною. Андрій Снурніцин мешкав у с. Войкове Старобешівського району Сталінської (нині Донецької) області. Під час Другої світової війни його призвали до лав Червоної армії, а вдома його чекали дружина та семеро дітей. Рядовий А.І. Снурніцин, стрілець 245-го гвардійського стрілецького полку, загинув 5 січня 1944 р. На спогад про батька в родині залишилася лише «похоронка», що надійшла 1962 р. Наймолодший син В’ячеслав, якому минуло лише два роки, коли загинув батько, вирішив знайти його могилу. Згідно зі сповіщенням про смерть розшукуваний був похований у с. Андріївка Каховського району Миколаївської (нині Херсонської) області. Проте виявилося, що такого села немає взагалі. Однак син не припиняв пошуків. Та минали роки, погіршувалося здоров’я проводити пошуки було все важче.

Тим часом онук загиблого Дмитро поставив собі за мету, не шкодуючи ні сил, ні часу, розшукати могилу діда. Він їздив по всіх селах із назвою «Андріївка» Херсонської та Миколаївської областей. Звертався до всіх організацій, які могли надати допомогу. За цей час Дмитро знайшов донесення про втрати сержантського та рядового складу 245-го гвардійського стрілецького полку 86 гвардійської стрілецької дивізії, на загальнодоступному веб-ресурсі, у якому місцем поховання А.І. Снурніцина значилося дивізійне кладовище в с. Володимирівка Херсонської області.

У 1970-х роках поховання з дивізійного кладовища в цьому селі були перенесені до братської могили с. Софіївка Васильківської сільської ради Каховського району Херсонської області. Саме цю інформацію виявили співробітники музею, спираючись на свій багаторічний досвід пошуку.

Крім того, науковці знайшли не лише перенесену могилу, а й оригінальне повідомлення про загибель рядового А.І. Снурніцина в 1944 р. Копію цього безцінного для родини документа вручив синові генеральний директор музею І. П. Ковальчук. Для онука ця подія стала неочікуваним подарунком. Емоції переповнили душі членів родини Снурніциних, коли вони побачили фотопортрет діда на Стіні пам’яті.

Завдяки спільним зусиллям родичів і музейників син зможе виконати свій святий обов’язок – вклонитися могилі батька.

2018 Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Всі права захищено. Копіювання та використання зображень або текстів ресурсу без попередньої письмової згоди власника заборонено.